Переклад авторської статті · 2008 рік

Думаю, з попереднього розділу вже стало зрозуміло, чим відрізняється інженерний підхід до роботи від підходу, який вам запропонують в «універсальній» проєктно-сервісно-монтажній компанії.

Отже:

  1. Обґрунтування потреби в енергії.
  2. Ефективність використання.
  3. Економія грошей і комфорт.

Замість того щоб рухатися етапами 1–2–3, поступово розв’язуючи завдання, вам, як правило, запропонують обирати лампочки (кондиціонери, котли), хоча спочатку варто з’ясувати, чи потрібні вони взагалі. Торгувати вигідніше, ніж працювати вдумливо.

Перший етап уже може становити половину необхідної роботи. Я звертаю увагу на першопричину проблеми, тому результат стає гарантованішим, а витрати на реалізацію моїх проєктів зменшуються. Доходить до смішного: іноді під час обґрунтування потреби виявляється, що в клієнта вже є все необхідне. Тому обґрунтування — не таке очевидне, як здається на перший погляд. Його завжди потрібно тримати перед очима, щоб вчасно зупинитися на шляху до мети.

Така робота не настільки проста, як «пакетні пропозиції» більшості компаній на ринку опалення, вентиляції й кондиціонування, але вона результативніша, цікавіша як процес і приносить мені як виконавцю задоволення, а замовникові — користь.

Другий етап — оцінювання ефективності — полягає в тому, щоб параметри роботи вашого обладнання відповідали паспортним даним. Він охоплює, але не обмежується таким:

  1. Раціональний вибір. Потрібно придбати й установити (або спробувати використати наявні) саме ті залізяки, які вам підходять, а не ті, у яких яскравіша етикетка. Для цього потрібні і досвід, і знання ринку. Одне й те саме сьогодні продають за дуже різними цінами.
  2. Своєчасне й повне технічне обслуговування. Те, що ви придбали, іноді потрібно чистити, іноді заправляти, іноді міняти мастило. Часом щось ремонтувати. І все з однією метою — щоб обладнання працювало саме так (із такою ефективністю й надійністю), як обіцяв виробник.
  3. Періодичні вимірювання й регулювання. Зазвичай їх проводять із трьох причин:
    1. під час ліквідації аварії;
    2. за результатами технічного обслуговування;
    3. із нормативно встановленою періодичністю (регламент, повірка).
  4. Раціональне керування. За сучасними будівельними нормами України (а, як ви розумієте, те, що навіть у наших документах записано, в решті світу вже є азбучною істиною) на кожному радіаторі системи опалення має бути термостатична головка. Вона дозволяє, незалежно від налаштування котла, як мінімум не перегрівати приміщення, у якому ви перебуваєте, а як максимум — не опалювати ті радіатори, тепло від яких не потрібне (водночас не допускаючи замерзання радіатора в мороз). Немає потреби опалювати готельний номер, якщо в ньому немає гостей. Немає сенсу взимку опалювати ваш будинок, якщо ви поїхали у відпустку. Немає сенсу тримати температуру +18 °C в офісі у вихідні та святкові дні.

Важко сказати наперед, яку економію принесуть заходи другого етапу. Одного разу, коли я розбирався з надмірним споживанням газу підлоговим котлом Viessmann, економія сягнула 40%. Головна причина — відсутність первинного налаштування як такого.

Установлення програмованого термостата з налаштуванням залежно від режиму роботи будівлі або погодозалежне керування газовим котлом може забезпечити 10% економії газу.

Ще 10% може принести встановлення термостатичних головок, якщо раніше їх не було.

Правильний вибір газового котла може дати до 15% економії експлуатаційних витрат.

І ще багато «відкриттів дивних» готує нам дух просвітництва, і досвід — син помилок важких, і геній — друг парадоксів, і випадок — бог винахідник.

Третій етап багато хто бере за основу своєї роботи й формулює його так: «хочемо, щоб було дуже-дуже комфортно за якомога менші гроші».

Це філософське питання.

Я ставлю його на останнє місце, і ось чому.

Абсолютно все, за що ви платите гроші, має приносити користь або комфорт. Ми ж не ті люди, які платять гроші за те, щоб їм зробили боляче? ))

Тому показник комфорту я сприймаю як щось само собою зрозуміле. Припустімо, ми встановлюємо звичайну спліт-систему. Тут можна помилитися у двох речах: установити кондиціонер так, щоб потік холодного повітря був спрямований на ваше робоче місце, або обрати недостатню потужність.

В усіх інших випадках ви досягнете комфорту, зменшуючи чи збільшуючи температуру на пульті керування.

Випадок зі спліт-системою простий і потребує уважного вибору обладнання на другому етапі роботи. У складніших системах ваша участь у виборі компонентів обмежується тільки вашими можливостями й бажанням усвідомлено робити вибір; а коли бракує уваги або можливостей, рішення приймаю я.

У наступних розділах я зупинятимуся на окремих випадках другого етапу — ефективності використання інженерних систем: вентиляції, кондиціонування й опалення.

Це історичний матеріал: згадані норми, ціни й приблизні відсотки економії відображають авторський текст часу публікації.

Російський оригінал · Усі матеріали циклу

Усі статті циклу